Знакомства
Дневники
Войти
Регистрация
Хочу сюда
Роман
, 46 лет
Москва
Micky
, 34 года
Москва
На свиданиях чувствую себя как рыба в воде: постоянно молчу и лицо тупое.
Олег
, 44 года
Москва
Сергей
, 23 года
Новосибирск
Гузель
, 44 года
Москва
Денис Бондаренко
, 31 год
Санкт-Петербург
Иван
, 33 года
Москва
Тамара
, 47 лет
Владивосток
Сергей
, 54 года
Загорянский
Где ты?
Anton
, 36 лет
Москва
Если ты любишь панамки, подарю
Наверх
Войти на сайт
Войти
Забыли пароль?
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google
В Вашем браузере отключено выполнение сценариев.
Сайт может работать
неправильно
.
Профиль
Фото
Дневник
Подписаться
Подписчики
mila, 62 - Дневник
Все
цитаты
интересно
жартома
ЛЮБИМЫЕ МЕЛОДИИ
гороскопчик
ЕТО ОСЕНЬ
САМОМУ
сластена
ЛІНА КОСТЕНКО
Анна Ахматова
щастя це
ТА що літає
СМИ
стиха
Меткие изречения
Запись от 20 августа 2012 14:02
Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до струни вона ж слова поспалює вустами спини мене спини і схамени ще поки можу думати востаннє ще поки можу але вже не можу настала черга й на ...
0
Цитировать
Запись от 30 июля 2012 17:38
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху-пір&quo...
0
Цитировать
Запись от 29 мая 2011 19:38
Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання. Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік - ця тривога, ця ніжність, незатьмарений рай без вагання, заворожене щастя, - чи буває таке навік? Що з осяянь своїх ми щодня непомітно втрачаєм? Як сахається розум! Втомилась душа від шулік. Заклинаю ...
0
Цитировать
Запись от 27 апреля 2011 09:27
... І не дивуй, що я прийду зненацька. Мені ще ж побороти переляк. На штурм Бастилій – просто. На Сенатську. А от до тебе – я не знаю як. Вже одпручалась гордістю і смутком, одборонилась даллю, як щитом. Як довго йшла до тебе, як нехутко, і скільки ще і сумнівів, і втом! Прийми мою понівечен...
0
Цитировать
Запись от 27 апреля 2011 09:24
В дні, прожиті печально і просто, все було як незайманий сніг. Темнооким чудесним гостем я чекала тебе з доріг. Забарився, прийшов нескоро. Марнувала я дні в жалю. І в недобру для серця пору я сказала комусь: - Люблю. – Хтось підносив мене до неба, я вдихала його голубе… І не мріяла вже пр...
0
Цитировать
Запись от 27 апреля 2011 09:21
ПЕЛЮСТКИ СТАРОВИННОГО РОМАНСУ Той клавесин і плакав, і плекав чужу печаль. Свічки горіли кволо. Старий співак співав, як пелікан, проціджуючи музику крізь воло. Він був старий і плакав не про нас. Той голос був як з іншої акустики. Але губив під люстрами романс прекрасних слів одквітлі в...
0
Цитировать
Запись от 20 апреля 2011 23:50
[FONT=Courier][COLOR=brown][SIZE=+1]Ти загадка моя, ти сфінкс моєї долі, моїх пекельних кіл склепіння голубе. Розгублений актор, що раптом збився з ролі, ти п'єсу завалив, але зіграв себе. О боже мій, які побачила я очі! Як голос твій лунав, лишався на віки. А п'єса собі йшла... А ми були, я...
0
Цитировать
Запись от 26 марта 2011 19:35
Я дуже тяжко Вами відболіла. Це все було, як марення, як сон. Любов підкралась тихо, як Даліла, а розум спав, довірливий Самсон. Тепер пора прощатися нам. Будень. На білих вікнах змерзли міражі. І як ми будем, як тепер ми будем?! - такі вже рідні і такі чужі. Ця казка днів - вона була не...
0
Цитировать
Запись от 13 февраля 2011 13:49
Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу. Не знаю я, що буде після нас, в які природа убереться шати. Єдиний, хто не втомлюється, - час. А ми живі, нам треба поспішати. Зробити щось, лишити по собі, а ми, нічо...
0
Цитировать
Запись от 13 февраля 2011 00:29
Ліна КОСТЕНКО * * * Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним. Життя ішло, минуло той перон. гукала тиша рупором вокзальним. Багато слів написано пером. Несказане лишилось несказанним. Світали ...
0
Цитировать
Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.
Ok
Подробнее